Як вижити в сучасному відкритому глобальному інформаційному просторі регіональному медіа? Як цьому мікрокосму гармонійно увійти до макрокосму? Ігнорування тенденцій та трендів розвитку суспільства відсуває регіональну пресу загалом та конкретне мас-медіа зокрема на периферію життя, а прагнення наслідувати центральні ЗМІ викликає комплекс меншовартості. Парадоксальність і амбівалентність значною мірою визначають те, що відбувається в сучасному світі. Не обійдемося й ми без них. Сучасність – це технологічний ідеалізм та технофобія; різноманітність, індивідуалізм і тауніфікація; наявність вибору та диктат вибору; реальність і гіперреальність; мисляча людина та мисляча машина тощо.
Саме в такому полярному світі нам доводиться жити і діяти, тож слід знати його властивості та навчитися використовувати ті можливості, які він пропонує.
Наш світ помітно змінився на хвилі інформаційних технологій (Олвін Тоффлер), які стали фундаментальними джерелами виробництва та влади (Мануель Кастельс). Саме в інформаційно-комунікаційній сфері нині відбуваються важливі процеси. Інформація як основний ресурс сучасності характеризується цілою низкою важливих, потенційно продуктивних особливостей: відкритість, невичерпність, кількісне зростання, якісне покращення, повсюдна присутність, легкість для транспортування, членованість тощо. Комунікація як основний вид дії також має свої особливості, що свідчать про низку переваг: свобода, мобільність, гнучкість, інтерактивність, мультимедійність, повсюдність тощо, здатність долати час і простір тощо.
В умовах сучасності навички роботи з інформацією вкрай важливі, оскільки вони є умовою повноцінного існування та участі в житті суспільства, а також реалізації власних прав та потреб для всіх і кожного. Звичайно, не завадить сьогодні й уміння бути динамічним, робити вибір, навчатися новому, адаптуватися до шалених змін, але ще важливіше чітко знати, що саме інформація та комунікація мають нині найбільшу силу.
Чи полегшують нові інформаційно-комунікаційні можливості наше життя? Питання філософське: ми не в змозі контролювати обсяги інформації та швидкість її дії; ми сповідуємо інформаціоналізм (віра в надможливості інформаційних технологій) та відчуваємо інформаційне перевантаження; нові можливості звільненої від попередніх локальних обмежень глобальної культури обертаються залежністю від неї; високий рівень незасвоєної інформації провокує непередбачувані сплески у суспільстві. Але назад дороги немає…